Ситуація, що склалася з «перенесенням» Одеського порту, вже стала своєрідною інформаційною візиткою міста. Негативною, зрозуміло. Сама ця ідея, висловлена міською владою і раптово підтримана міністром транспорту і зв'язку Миколою Рудьковським, викликала різку реакцію керівництва і колективу ОМТП. Пішла низка заочних звинувачень. І ось портовики вирішили зіграти з відкритим забралом, запросивши мера Едуарда Гурвіца на «круглий стіл» за участю представників контролюючих органів, інвесторів, екологічних організацій.
Едуард Йосипович, через свою зайнятість чи інші причини, не зміг бути, і «тримати оборону» від імені міської влади довелося директорові комунального підприємства «Агентство програм розвитку Одеси» Михайлові Фрейдліну. Відкриваючи збори, начальник ОМТП Микола Павлюк відзначив, що краще провести відкриту дискусію, ніж обмінюватися віртуальними уколами. Тим більше що йдеться про можливе перенесення найбільшого з вітчизняних портів і третього за величиною в Чорноморсько-Азовському басейні.
Річний вантажообіг Одеського порту – близько тридцяти мільйонів тонн. За підсумками 2006 року чистий прибуток підприємства склав 128 мільйонів гривень, а це майже сорок відсотків прибутку всіх українських портів. Очікуваний прибуток поточного року – 140 млн грн.
Крім того, ОМТП – один з найбільших платників податків України. У 2006 р. до бюджетів всіх рівнів було перераховано 186 млн грн податків і зборів, а з врахуванням виплат суміжних організацій – шістсот мільйонів. Обсяг іноземних інвестицій за останні 13 років перевищив 400 млн грн. Порт дає роботу восьми тисячам одеситів, ще близько 100 тисяч трудяться на підприємствах, прямо або побічно зв'язаних з ОМТП.
У 2005 році була ухвалена широко висвітлювана ЗМІ Концепція розвитку порту до 2010 року, схвалена Президентом країни. І от вдарив грім: міська влада заявила про бажання винести порт за межу міста. Підстав дві – світова практика і забруднення портом навколишнього середовища. З чим Микола Павлюк категорично не згодний. У межі Марселя, Генуї, Роттердама, Сингапура розташовані порти. Озброївшись лінійкою, начальник ОМТП показав на карті міста місця найбільшого забруднення повітря. З’ясувалося, що це перехрестя вулиць Преображенської і Дерибасівської, Пушкінської і Пантелеймонівської, Польської і Буніна (хто з одеситів не простоював там у пробках!) Відповідно до проведених досліджень, викиди порту в атмосферу становлять менш одного відсотка від загальних викидів у місті.
Пан Фрейдлін, у свою чергу, озвучив давно відому позицію міської влади. По-перше, порт забруднює повітря, особливо вихлопами автоконтейнеровозів, які їдуть естакадою. І, на думку промовця, спорудження нових естакад нічого не змінить: мовляв, пробок буде менше, а викиди – ті ж самі. Крім того, у порту триває відкрите перевалювання вантажів, які не тільки шкодять атмосфері, але і спотворюють нашу красуню Одесу. Щодо висновків про рівень забруднення, то пан Фрейдлін поставив під сумнів їхню компетентність. Щоправда, одразу заявив, що не йдеться про негайне виселення ОМТП із міста – у міськвиконкомі чудово розуміють складність цього завдання і готові почекати. Але починати потрібно.
І тут з'ясувалося, що у представника мерії в залі немає союзників. Дірк Баттерманн, гендиректор «ДПК-Україна», дуже толерантно, але все-таки довів до відома влади надзвичайне занепокоєння інвестора майбутнім порту. Адже партнери з Німеччини вже вклали 25 мільйонів доларів, готові витратити ще сорок. Де гарантія, що вони не підуть у пісок на дні Одеської затоки?
А ось Микола Голуб'ятников, головлікар Чорноморської басейнової СЕС на водному транспорті, був набагато різкіший. Він сприйняв за образу слова пана Фрейдліна про некомпетентність своїх співробітників, які проводили у порту виміри забруднення повітря. Санепідстанція знає, що на 4-му причалі йде відкрите перевантаження марганцевої руди. Але порт докладає всіх зусиль, щоб уникнути цього. Головлікар СЕС впевнений, що питання буде розв’язане. Від Партії зелених України виступив Юрій Крук, який, за його словами, ніяк не може дочекатися від міської влади обґрунтованого висновку про серйозний екологічний збиток, завданий Одесі роботою ОМТП.
Багато промовців досить емоційно радили мерії звернути увагу на загазованість повітря у центрі міста, на викиди ТЕЦ та інші, не пов'язані з портом, проблеми. Микола Павлюк відзначив, що в очолюваного ним підприємства зрозуміла мета: цілком перейти на перевезення вантажів у контейнерах. А вантажівки-контейнеровози допускатимуться у порт лише при відповідності екологічним вимогам країн Євросоюзу.
І ще одне важливе питання просто витало у повітрі: хто дасть мільярди доларів на винесення ОМТП за межі міста? Мабуть, сам порт?
Наприкінці засідання М. Павлюк та М. Фрейдлін домовилися далі спілкуватися і, щоб не давати привід для скандалів, провадити спільні дослідження за участю фахівців.
А ЧЕРЕЗ кілька днів з боку порту прозвучала «їхня відповідь Чемберлену». Компанія «Металзюкрейн Корп Лтд» відкрила свій перший термінал для перевалювання вантажів у контейнерах. Керівництво фірми особливо підкреслило високий рівень екологічної безпеки такої діяльності.
Гадаю, перенесення порту у найближчі роки малоймовірне: «екологічні» аргументи мерії багатьма сприймаються у штики, а головне – немає грошей на цей надзвичайно дорогий захід. Але в очах портовиків зачаїлася тривога: «Адже було ж ЧМП – пароплавство з великої літери! Хто вірив, що його розвалять? Ото ж бо! От і ми боїмося за свій порт...»
«Одеські вісті»
|