 (заява Львівської міської організації Прогресивної соціалістичної партії України, Львівських обласних організацій "Інтелігенція за соціалізм" та Партії "Київська Русь", Спілки наукового соціалізму ім. І. Франка Львівщини)
Останні події суспільно-політичного життя не могли не викликати обурення прогресивної громадськості Львівщини. Місцева влада, що опинилася в руках націонал-радикалів з так званої ВО "Свобода" (представницька гілка) та Партії Регіонів (президентсько-виконавча вертикаль), замість того, щоб займатися вирішенням питань обіцяного під час виборів покращення життя людей, недопущення зростання цін, безробіття, бідності і т.д., почала знову нагнітати політичне протистояння, насаджуючи, де тільки можливо, неонаціоналізм та неофашизм.
Це знайшло відображення у підняті нової хвилі возвеличення німецько-фашистських прихвоснів з горезвісних дивізії СС "Галичина", батальйонів вермахту "Нахтігаль" та "Роланд", зловісних формувань ОУН-УПА, героїзації їх ватажків, гітлерівських колаборантів Коновальця, Бандери, Шухевича, перейменуванні на честь останніх вулиць, проведення численних походів, мітингів тощо. Львівські обласна та міська Ради дійшли в цих потугах, при мовчазному потуранні з боку Верховної Ради, Президента та Уряду, до того, що прийняли волюнтаристські рішення про виділення, не зважаючи на теперішню економічну скруту, з місцевих бюджетів 600 тис. грн. на добудову пам?ятника Бандері у Львові та 4.5 млн. грн. на доплати до пенсій так званим воякам ОУН-УПА, багато з яких заплямовані причетністю до злочинів проти власного народу. Вражає зухвалий цинізм дій влади, адже в Галичині загальновідомо, що члени ОУН-УПА та їх провідники розгорнули в свій час масовий терор проти населення, яке не підтримувало їх політику.
Внаслідок цього на західно-україських землях в 30÷40÷50 рр. загинули секретар Радянського консульства у Львові О. Майлов (1933 р.), генерал армії, командувач І-м Українським фронтом І. Ватутін (1944 р.), Герой Радянського Союзу, легендарний розвідник М. Кузнецов (1944 р.), протопресвітер, доктор богослов`я Г. Костельник (1948 р.), видатний український радянський письменник Я. Галан (1949 р.), десятки тисяч радянських людей, в тому числі діти, жінки, старики, воїни Радянської Армії, фронтовики, співробітники органів держбезпеки та міліції, вчителі, голови та секретарі сільських Рад, колгоспники, радянські партійні та комсомольські працівники, робітники, інженери, вчені, завідуючі клубами та бібліотеками, лікарі, священики та ін.
Однак, всупереч очевидному, дипломовані лакеї теперішньої влади свідомо перекручують історію, нав`язують громадянам України, особливо молоді, псевдогероїв та псевдоподії. Наприклад, у січні 2011 р. на Львівщині з помпою відзначили річницю дня народження Бандери (1 січня) та бою під Крутами петлюрівського юнкерського загону з червоноармійцями (29 січня), в той час, як значно більш вагоміші події для України, такі як повстання робітників київського заводу "Арсенал" проти буржуазно-поміщицької Центральної Ради (29 січня 1918 р.), або грандіозна Корсунь-Шевченківська операція (24 січня-17 лютого 1944 р.), що поправу була названа Малим Сталінградом, не згадувалися владою взагалі.
Без сумніву, що це робилося умисно ще й для того, щоб, по-перше, відволікти увагу людей від теперішнього погіршення соціально-економічного становища, а, по-друге, щоб блокувати історичну пам`ять трудящих, паралізувати їх свідомість та політичну волю до боротьби за краще життя. Особливо обурення громадськості на цьому тлі викликали безвідповідальні висловлювання деяких неврівноважених львівських неонаціоналістів, зокрема, Ю. Михальчишина та І. Фаріон. Перший заявив, що "наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк", а друга закликала українців бути "агресивними, егоїстичними, наступальними".
Така національна неприязнь викликала занепокоєність навіть у відомих своїми антикомуністичними та русофобськими поглядами ряду поміркованих діячів галицької буржуазної інтелігенції, про що повідомили місцеві органи масової інформації. Хоча лицемірність та хибність їх позиції пов`язана з тією обставиною, що ані націоналізм, ані фашизм в рамках буржуазного суспільного устрою подолати неможливо.
У зв"язку з вищевикладеним, Львівська міська організація Прогресивної соціалістичної партії України, Львівські обласні організації "Інтелігенція за соціалізм" та Партії "Київська Русь", Спілка наукового соціалізму ім. І. Франка Львівщини заявляють, що категорично засуджують перетворення Львова у розсадник неонацизму та неофашизму та закликають всю прогресивну громадськість, здорові сили у центральних та місцевих органах влади України покласти край цим ганебним явищам.
Львівська міська організація Прогресивної соціалістичної партії України Львівська обласна організація "Інтелігенція за соціалізм"
Львівська обласна організація Партії "Київська Русь"
Спілка наукового соціалізму ім. І. Франка Львівщини
м. Львів
9.02.2011 р.
|
