За традицією наприкінці року прийнято підбивати підсумки. У будь-якому разі, так вважають депутати постійної комісії обласної ради з питань забезпечення прав людини, свободи слова та інформації. Її голова Валерій СЕРГАЧОВ запевняє, що за останні півроку комісією зроблено чимало. А коло розглянутих питань досить широке.

– Валерію Олександровичу, як голова профільної депутатської комісії, як Ви розцінюєте важливість засобів масової інформації для суспільства?

– У сучасному житті, коли події розвиваються дуже швидко, ЗМІ відіграють величезну роль. Вони не тільки дають суспільству великий потік інформації, можливість «переварювати» цю інформацію, але і беруть участь у нашому повсякденному житті, впливають на хід тих або інших процесів. Наша комісія тісніше, аніж інші, співпрацює з регіональними мас-медіа. Ми дуже вдячні їм за роботу й об'єктивність у подачі матеріалів. Журналістика – це складна, але дуже цікава професія. З огляду на те, що в листопаді відзначався день телебачення, радіомовлення та зв'язку, хочу побажати всім представникам електронних ЗМІ щастя, здоров'я, творчих успіхів, щоб вони завжди опинялися в потрібний час у потрібному місці.

– Останнім часом виникає багато дискусій щодо незалежності українських засобів масової інформації. Наскільки вільні, на Вашу думку, мас-медіа Одеського регіону?

– Я вважаю, що останнім часом ситуація зі свободою слова в засобах масової інформації, безумовно, змінилася. Змінилися і самі журналісти. Вже немає тих твердих рамок, якими їх обмежували раніше. Сьогодні практично кожен журналіст може висловити свою точку зору. Ми не можемо заперечувати і того факту, що бувають замовлені статті, передачі. Професіонали високого класу іноді так підносять інформацію, що не кожен помітить завуальовану пропаганду. Проте потрібно віддати належне одеським журналістам. На мій погляд, більшість з них подають об'єктивні матеріали.

– Які питання щодо роботи ЗМІ розглядалися останнім часом вашою постійною комісією?

– У жовтні на своєму засіданні ми обговорювали питання про дотримання засобами масової інформації регіону законодавства за підсумками останньої виборчої кампанії. Комісія заслухала керівника Представництва Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Одеській області Олександра Салабая, який підкреслив, що з боку телерадіокомпаній області особливих порушень виборчого законодавства в частині оформлення і поширення політичної реклами не було. Практично всі суб'єкти виборчого процесу мали можливість виходити в ефір як місцевих, так і державних електронних ЗМІ. Були окремі нюанси. Зокрема, другий доповідач з даного питання – начальник інформаційно-аналітичного відділу Одеської обласної організації «Комітету виборців України» Олег Константинов відзначив, що в деяких друкованих мас-медіа публікувалися матеріали, у яких вбачалися факти образи честі і гідності окремих суб'єктів виборчого процесу, а також заклики до розпалювання міжнаціональної і релігійної ворожнечі. Крім того, були випадки перешкоджання журналістської діяльності і фізичної розправи над журналістами. Зокрема, ми пам'ятаємо випадок, коли БЮТ провадив на стадіоні великий мітинг. Після цього фотокореспондент газети «Сегодня» побачив, як агітаційні атрибути зносяться в машину «швидкої допомоги» «INTO-SANA» і спробував зазняти це на камеру, за що був жорстоко побитий. Матеріали за даними порушеннями обласна організація КІУ передала до прокуратури та інших правоохоронних органів.

Постійну комісію, безумовно, хвилюють проблемні сторони в діяльності місцевих ЗМІ. Зокрема комісією було розглянуто питання щодо співпраці районних і міських газет з «Укрпоштою». У редакторів «районок» нагромадилося безліч претензій щодо роботи наших відділень поштового зв'язку з приводу несвоєчасності доставляння кореспонденції до передплатників, проблем під час підписання договорів і виконання умов договору тощо. На комісію були запрошені редактор газети «Арцизские вести» Алла Думбрава, котра виступала від імені всіх місцевих друкованих видань, і директор Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Володимир Гурков. Останній пообіцяв виправити наявні в роботі своїх підлеглих недоліки і поінформувати про це комісію. Ми дійшли до висновку, що такі наради потрібно провадити частіше. Тому що в нормальних робочих обставинах можна все вирішити набагато швидше, ніж шляхом взаємних звинувачень і скандалів.

– Протягом року вашою комісією неодноразово порушувалося питання про реалізацію на території Одеської області положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Як зараз виконується рішення сесії обласної ради щодо цього питання?

– Це справді проблема. Вперше цього року на реалізацію заходів Європейської хартії було виділено 444,25 тис. грн. Це досить велика сума, і обласне управління освіти і наукової діяльності, що спочатку було єдиним розпорядником цих коштів, не могло їх ефективно використовувати цілком. Протягом літа ми обговорювали цю проблему, радилися з іншими комісіями, і вирішили ці гроші перерозподілити між трьома розпорядниками: управлінням культури і туризму ОДА, управлінням освіти і наукової діяльності ОДА і управлінням національностей і релігій ОДА. Наша пропозиція була підтримана постійними комісіями обласної ради з питань науки та освіти, з питань культури, історичної спадщини, духовності і національних меншин, з питань бюджету і банківської діяльності. У серпні обласна рада затвердила відповідні зміни до бюджету. Для того, щоб гроші надійшли на рахунки управлінь, потрібно видати розпорядження голови облдержадміністрації. У будь-якому разі, з цим проблем бути не повинно. Раптом дізнаємося, що гроші нікуди не надходили. 12 вересня ми звертаємося з листом до Івана Плачкова (на той час губернатора області), із проханням якомога швидше підписати розпорядження. Але жодної реакції не надійшло. У жовтні на спільних і окремих засіданнях постійних комісій, де, зокрема, розглядався звіт ОДА про виконання бюджету, ми знову порушуємо це питання. Запрошуємо представників всіх трьох управлінь і знову бачимо, що гроші розпорядникам дотепер не надійшли. Як це назвати? Недоробка, неретельність, саботаж? Відверто кажучи, це дуже неприємно. Не закуплено книжки, підручники, не проведено гарних і цікавих заходів щодо російської, молдавської, болгарської мов, які повинні були пройти в школах і національно-культурних центрах області протягом цього півріччя. Напевно, керівництво ОДА в той час більше займалося виборами, не поставивши завдання конкретним виконавцям. А ті просто пустили все «на самоплив». Досі комісія не одержала письмового повідомлення про те, що гроші надійшли виконавцям. Чи встигнуть управління ефективно освоїти кошти, і в повному обсязі, подивимося за підсумками року.

– На останній сесії обласної ради Ви виступали з запитом із приводу компенсації жителям села Червонознам'янки, потерпілим від стихійного лиха. Як розв'язалася проблема?

– Повертаючись до передісторії, нагадаю, що в серпні 2005 року внаслідок рясних дощів відбулося серйозне підтоплення села Червонознам'янки. Відразу ж на місце виїхали комісії, порахували збиток на більш ніж 3 млн грн, оформили акти і подали документи до Головного управління праці і соціальної політики Одеської області. Через два з лишком роки, після звертання в різні інстанції, сільський голова Іван Васильович Войніков порушив це питання на сесії Іванівської районної ради і звернувся до мене, як до голови постійної комісії облради з проханням про сприяння. На той час двом родинам, у яких впали будинки, закупили нове житло, 4 громадянам дали по 300 грн. А інші 227 родин не одержали нічого. Це стало приводом для чуток і незадоволення серед жителів села. Звичайно 300 грн – це невелика сума, але чому одним дали, а іншим ні? Адже люди постраждали всі однаково, природа не вибирала нікого. На сесії облради я звертався до начальника Головного управління праці і соціальної політики Олени Петрівни Китайської, ми також ще раз розглядали це питання на засіданні комісії і отримали відповідь, що вже в грудні інші 227 заявників одержать поштовим переказом компенсацію в розмірі 300 грн кожному. До речі, сільський голова порушив і другу проблему по Червонознам'янці. У них немає шкільного автобуса. Довжина села складає близько 9 км. Школяреві, який живе на краю села, щоб потрапити в центр, де розташована школа, потрібно пройти приблизно 4,5 км. Це більше години йти. У нас є обласна програма «Шкільний автобус», у рамках якої виділені великі кошти. Знову ж на сесії з'ясувалося, що понад 300 тис. гривень по цій програмі не використані. Чому? Ми також порушували це питання на останньому засіданні комісії, і фахівці обласного управління освіти і наукової діяльності пообіцяли придбати в наступному році для села автобус. Але проблема існує не тільки в Червонознам'янці. З цього ж приводу до мене зверталися жителі с. Піщана Петрівка Миколаївського району. Територіально воно дуже далеко розташоване від райцентру. Там ця проблема не вирішена і навіть не розглядалася. Я вважаю, що програма «Шкільний автобус» виконується не на належному рівні, тут є серйозні недоробки з боку обласної і районної держадміністрацій. Тому наша комісія вважає своїм обов'язком порушувати ці питання, щоб помилки виправлялися, і права жителів регіону були максимально захищені.

Ольга АНТОНЮК

.::: 20.12.2007